В 2008 році значних змін зазнали положення Земельного кодексу України в зв’язку з прийняттям законодавчих актів, які безпосередньо самого земельного законодавства і не стосувались.

Останні зміни були внесені після прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» від 16 вересня 2008 року.

Коротко хочу зупинитись на змінах, які стосуються надання земельних ділянок громадянам. 

Як порядок безоплатної приватизації так і передачі в оренду земельних ділянок громадянам в основному врегульований статтею 118 Земельного кодексу України, в яку і були внесені зміни.

Якщо для отримання земельної ділянки у власність раніше подавалась заява до відповідного органу місцевого самоврядування або державної виконавчої влади з проханням надати у власність земельну ділянку в межах норм безоплатної приватизації і після розгляду заяви приймалось рішення або розпорядження про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, то після внесених змін порядок набуття права власності дещо ускладнився.

Так на сьогодні статтею 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної районної, державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. 

До заяви додаються матеріали, передбачені частиною п'ятою статті 151 цього Кодексу, а саме:

• обгрунтування необхідності вилучення (викупу) та/або відведення земельної ділянки;
• позначене на відповідному графічному матеріалі бажане місце розташування земельної ділянки з її орієнтовними розмірами; 
•  засвідчена нотаріально письмова згода землекористувача (землевласника) на вилучення (викуп) земельної ділянки (її частини) із зазначенням розмірів передбаченої для вилучення (викупу) земельної ділянки та умов її вилучення (викупу);
•  копія документа, що посвідчує особу.

Вибір місця розташування земельних ділянок здійснюють відповідні сільські, селищні, міські, ради, місцеві державні адміністрації, відповідно до їх повноважень щодо вилучення та передачі (надання) цих ділянок.

Після отримання висновків державних погоджувальних органів, про можливість відведення земельної ділянки для цілей, зазначених у заяві, відповідний орган місцевого самоврядування або державної влади, згідно із своїми повноваженнями, у двотижневий строк розглядає матеріали вибору земельної ділянки і приймає рішення про затвердження зазначених матеріалів та надає дозвіл і вимоги на розроблення проекту відведення земельної ділянки або мотивоване рішення про відмову. 

Як бачимо те рішення, яке приймалось раніше відразу після подання клопотання, в результаті внесених змін приймається лише після виконання процедури вибору та затвердження матеріалів вибору земельної ділянки.

Якщо орієнтуватись на встановлені законодавством терміни розгляду документів, надання висновків та прийняття рішень то процедура вибору земельної ділянки та затвердження матеріалів вибору повинна тривати не більше 6 тижнів. Але до зазначених термінів необхідно додати час пересилки документів для погодження, що може збільшити час до прийняття остаточного рішення. 

Подальша розробка та погодження проектної документації залишились без змін.

Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін, погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

Районна, державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Отже, якщо аналізувати запроваджені зміни до Земельного кодексу України в частині безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, то замість спрощення відбулось ускладнення процедури завдяки введенню додаткової процедури вибору земельних ділянок. Тобто хотіли як краще, а вийшло як завжди.