Метою даної статті є висвітлення проблемних питань стосовно розмежування земельних ділянок як у приватному секторі, так і серед суб’єктів підприємницької діяльності, після здійснення цивільно-правових угод (купівля-продаж об’єктів нерухомості, вступ в спадщину, договорів дарування).

Наведемо звичайний приклад виникнення спірних питань з приводу розмежування земельної ділянки під об’єктами нерухомості. 

Так, в м. Житомирі у приватному житловому будинку по пров. Піонерському проживають два співвласники. Згідно довідки ДП «Бюро технічної інвентаризації» зареєстровано право власності на об’єкт нерухомості в рівних частках кожному. Однак, співвласники фактично користуються земельною ділянкою у співвідношенні 40 до 60. Один із співвласників продає свою частину нерухомості. Між продавцем і покупцем зазвичай умовно, в усній формі, відбувається окреслення земельної ділянки, якою потенційно, в майбутньому, користуватиметься, власне, покупець майна. Однак, як свідчить практика, після отримання покупцем свідоцтва на право власності на частину будинку, він не має можливості виділити свою частку земельної ділянки відповідно до ідеальних долей в майні. Так і в даному прикладі, після отримання права власності на нерухоме майно, новий власник не має можливості виділити свою частку земельної ділянки відповідно до ідеальної долі. Причина, в непогоджені меж розмежованої земельної ділянки власником іншої частини майна в будинку. З метою вирішення спірного питання громадяни, як правило, звертаються до постійно діючої комісії по вирішенню земельних спорів Житомирської міської ради. Розглянувши надані матеріали, комісія дійшла висновку залишити межі земельної ділянки в існуючому стані, що не задовольняє нового власника майна.

Аналогічні проблемні питання виникають і між суб’єктами підприємницької діяльності, і таких прикладів є багато.

Звичайно ж, спірні питання можна вирішити і у залі суду, та не завжди рішення суду задовольняють інтереси обох сторін. Крім того, судові процеси є довготривалими та потребують, як моральних, так матеріальних витрат.

Враховуючи складність питань, які виникають з вищевикладеного, я б хотів запропонувати громадянам та суб’єктам підприємницької діяльності на майбутнє, застережливо підходити до врегулювання стосунків в частині оформлення права користування (власності) земельними ділянками. Перед укладанням цивільно-правових угод з набуття права власності на майно, потенційному землекористувачу рекомендую попередньо ознайомитися з існуючими правовстановлюючими документами на земельну ділянку. У разі їх відсутності - замовити виготовлення земельно-кадастрової документації. Дана документація має містити план зовнішніх меж земельної ділянки, нотаріально завірену угоду щодо встановлення порядку землекористування та погодження меж між суб’єктами земельних відносин.

На завершення хочу побажати землекористувачам обласного центру, якомога рідше потрапляти в подібні ситуації, а у разі виникнення таких проблем - вирішувати їх за взаємною згодою сторін, або звертатися за допомогою до Управління Держкомзему у м. Житомирі, де Вам завжди нададуть кваліфіковану консультацію та роз’яснення земельного законодавства.