Дві головні перепони отримують сьогодні поетапні перетворення у сфері земельних відносин: по-перше відсутність сучасного земельного законодавства, і зокрема, таких визначальних законодавчих актів, як Закон «Про ринок землі» та «Про державний земельний кадастр», по-друге, земельна реформа, до цього часу не має чіткого і сталого джерела фінансування, адже частина землевпорядних робіт мають фінансуватись із державного бюджету, частина (оцінка земель населених пунктів) із місцевих бюджетів, а деякі роботи за кошти замовників - фізичних і юридичних осіб.
А якщо врахувати, що із держбюджету і з місцевих також, в цьому році кошти на земельну реформу виділяються мало, то, зрозуміло, що реалізація її програмних завдань відбувається не так швидко, як хотілося б.
З іншого боку, затягування термінів реалізацій основних програмних напрямків регулювання земельних відносин не лише заважає становленню прозорого ринку землі, але й відчутно стримує прихід інвестицій в такі важливі галузі, як сільське господарство, видобувну сферу, лісогосподарське виробництво, будівництво.
Не даремне, цілий комплекс земельних питань було винесено на розгляд РНБО, рішення якого було введено в дію Указом Президента України від 12 січня 2009 року. Як відомо, на засіданні Ради національної безпеки і оборони України було визнано незадовільною роботу державних органів, які відповідають за реалізацію сучасної земельної політики держави.
На виконання рішення РНБО головним управлінням Держкомзему у Житомирській області розроблено комплекс заходів, які були розглянуті і затверджені на колегії обласного землевпорядного відомства.
Серед першочергових планів – прискорення темпів із інвентаризації земель, грошової оцінки, розмежування земель державної та комунальної власності.
Подано конкретні розрахунки та пропозиції органам державної влади та місцевого самоврядування щодо фінансового забезпечення цих видів землевпорядних робіт.
Зокрема, для повного завершення розпочатих у 2008 році робіт із грошової оцінки 137 населених пунктів області необхідно залучити близько 140 тис.грн. Гострою залишається для області проблема розмежування земель державної та комунальної власності. Для її повного вирішення заплановано:
- завершити формування переліку земельних ділянок державної та комунальної власності на території міських, селищних та сільських рад в межах населених пунктів та за її межами;
- чітко відобразити землі приватної, комунальної та державної власності на картографічних матеріалах;
- скласти експлікацію земель за формами власності, ув’язавши їх із статистичною звітністю за формами 6-зем та 2-зем.
Землевпорядна служба зараз над цим активно працює.
Невідкладних заходів необхідно вжити і щодо завершення робіт із видачі державних актів на право власності на землю, взамін сертифікатів, хоча в області на даний час 98% власників сертифікатів вже отримали державні акти і стали повноцінними землевласниками.
Все ж, повністю не завершена ця робота у Коростенському, Олевському, Ємільчинському, Малинському, Народицькому, Радомишльському районах. Керівників вищеназваних райвідділів і управлінь, зобов’язано у найкоротші терміни завершити видачу державних актів, взамін сертифікатів громадянам, які в силу різних причин не реалізували, в повній мірі, своє право власності на земельну ділянку (пай).
Не зовсім врегульованим залишається питання використання бюджетних коштів, що нараховані від втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва.
Загальна сума невикористаних коштів від втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва по області складає близько 25 млн.грн. Із них, приблизно, половина перебуває на депозитних рахунках, і не використовується за цільовим призначенням, тобто не направляється на фінансування таких важливих складових земельної реформи, як охорона земель, поліпшення ґрунтів, створення важливих проектів землеустрою. І слід сказати чесно, поки що, не всі розпорядники коштів (керівники органів влади і місцевого самоврядування) пройнялися високосвідомим розумінням важливості даного питання, тому й «зависли» цілі мільйони гривень на депозитах, замість того, щоб працювати на земельну реформу, на виконання поставлених Президентом України, рішень у сфері земельних відносин.
Адже в цей час відбуваються негативні процеси пов’язані з ерозією та деградацією земель, погіршенням їх якості та господарської цінності. Провівши необхідний комплекс робіт, розвитку таких процесів на землі можна запобігти. І мабуть доцільно буде контролюючим органам ставити питання про відповідальність органів місцевого самоврядування, на спеціальних рахунках яких є кошти від сплати втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, за не вжиті заходи по запобіганню псування та погіршення властивостей земель, якщо такі явища відбулись.
З метою систематизованого та цілеспрямованого використання коштів в області і на місцях розроблені і затверджені довгострокові програми використання та охорони земель, які передбачають значний обсяг робіт необхідних для збереження і поліпшення земельних ресурсів. Однак з місць щорічно звітуються про невиконання більшої частини передбачених програмами робіт, через відсутність фінансування, в той час, як такі значні суми коштів залишаються не використаними.
Актуальною для нашої області залишається і необхідність впорядкування адміністративно-територіальних утворень.
На даний час у стадії розробки знаходиться документація із землеустрою по встановленню та зміні меж 36 населених пунктів на території Брусилівського. Житомирського, Коростенського, Малинського, Олевського. Радомишльського. Попільнянського районів та 4 міських населених пунктів – м. Коростень, м. Бердичів, м. Новоград-Волинський.
Головним управлінням Держкомзему у Житомирській області також проводиться посильна робота щодо складання схем землеустрою із техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель, встановлення прибережних смуг, виявлення малопродуктивних та деградованих земель. Всі ці заходи спрямовані на те, щоб основний природній ресурс – земля використовувалась в області ефективно і раціонально.
у Житомирській області
