Реабілітація земель (яким чином здійснювати заходи щодо відновлення родючості грунтів)

Поліський край, в тому числі і Малинщина багаті на дерново-підзолисті грунти, які відзначаються підвищеною кислотністю. По даних Житомирського обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості грунтів і якості продукції із 56560,6 га обстежених грунтів площа кислих у районі становить 24312,6 га. Їх вапнування - один із основних факторів підвищення родючості і ефективного використання мінеральних добрив.

Вапнування знижує забруднення навколишнього середовища агрохімікатами. Зменшення рівня кислотності сприяє підвищенню врожайності, що призводить до відносного розбавлення вмісту токсикантів в масі рослинницької продукції.

Під дією вапна знижується токсичність для рослин сполук алюмінію, марганцю, закисного заліза, покращується водопровідний режим грунтів, створюються умови для кращого засвоєння рослинами елементів живлення, що в свою чергу сприяє значному зменшенню в рослинній продукції радіонуклідів.

Внаслідок переходу рухомих форм грунтових сполук металів в нерухомі також набагато зменшується їх надходження до поверхневих стоків у водоймища.

Застосування вапна стимулює розвиток мікроорганізмів, кількість нітрофікатів при цьому майже вдвічі переважає кількість амоніфікатів, що свідчить про інтенсивніший процес мінералізації свіжої органічної речовини. Біохімічна активність провапнованих грунтів завжди вища. Зниження кислотності позитивно впливає на забезпеченість рослин азотом та фосфором. Внаслідок вапнування покращується структура грунту, повітряний режим, а це в свою чергу прискорює аеробний розклад шкідливих сполук.

Вапно безпосередньо впливає на прискорення детоксикації звичайної кількості пестицидів. Переважна більшість хлору і фосфорорганічних препаратів швидше розкладається при нейтральній реакції грунтового розчину.

Отже, вапнування зменшує забруднення об’єктів сільськогосподарського виробництва хімічними токсикантами. Однак при порушенні технологічних вимог можуть бути випадки і негативного характеру. По-перше, потрібно точно дотримуватись визначених доз вапнування, щоб не створити лужну реакцію, яка негативно впливає на розвиток та засвоюваність поживних речовин. По-друге, особливе значення має рівномірність розкидання меліоранта по поверхні грунту, щоб не допустити строкатості реакції. Наявність великих грудок вапняків - ознака зниження врожайності та забруднення ними грунту на тривалий період.

На даний час обласною радою втілюється в життя програма хімічної меліорації (вапнування) кислих грунтів. З обласного бюджету за 2007-2008 роки вапнування в Малинському районі проведено на площі 411,6 га сума затрат становила 248,0 тис. грн.. У 2009 році заплановано провести роботи на площі 201,6 га на суму 180,7 тис. грн..

Крім цих робіт сільськогосподарські підприємства району проводять посів сидеративних культур і підбір попередників, які покращують родючість земель. На інші заходи не вистачає коштів.