Оренда землі і орендна плата

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України “Про оренду землі”, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

З метою більш детального вивчення, професійного аналізу і конкретних шляхів підвищення рівня ефективності використання орендованих земель в Попільнянському районі створена комісія за участю спеціалістів відділу Держкомзему, податкової інспекції, фінансового управління, райдержадміністрації, управління сільського господарства і продовольства.

Комісією у співпраці з органами місцевого самоврядування, зокрема, було проведено обстеження земель під господарськими будівлями та дворами реформованих сільгосппідприємств та передано їх в оренду з відповідною платою фізичним та юридичним особам, які виявили бажання господарювати на цих землях. Таким чином було заключено 19 договорів на площу 231,4 га з орендною платою 65,7 тис. грн. в рік.

Відділом Держкомзему, державною податковою інспекцією, контрольно-ревізійним відділом у Попільнянському районі, органами місцевого самоврядування забезпечується виконання запланованих завдань з надходження плати за землю та встановлення систематичного контролю за укладанням угод та сплатою орендної плати за землю, включаючи землі запасу та резерву.

Практика показала, що найбільш ефективно використовуються землі тими орендарями, які є правонаступниками реформованих сільгосппідприємств. Зокрема це такі, як ПСП ім. Цюрупи (Андрушківська сільська рада), ПСП «Україна» (Почуйківська сільська рада), ПАФ «Єрчики» (Єрчицька сільська рада), ПСП «Новоселиця» (Новоселицька сільська рада), ПСП «Саверці» (Саверецька сільська рада), які дають відрахування до бюджету близько 200 тис.грн.

Але, популярне нині оформлення цими орендарями земельних відносин шляхом заключення короткострокових договорів оренди, а саме до одного року має ряд недоліків, а саме:

• земельне законодавство не передбачає державну реєстрацію цих договорів, вони, як ми знаємо, лише посвідчуються печаткою органів місцевого самоврядування;
• орендар, який виробив земельні масиви, постійно поліпшує родючість грунтів, отримує високі врожаї сільськогосподарських культур та планує на майбутнє використовувати ці землі уклавши короткострокові угоди на сьогоднішній день не захищений в правовому полі.

Стосовно орендної плати за землю, то це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Протягом поточного року в районі проведено ряд заходів по збільшенню орендної плати за землю, державної і комунальної власності, з метою наповнення бюджетів усіх рівнів, а саме:

• відділом Держкомзему забезпечено подання до органів місцевого самоврядування та райдержадміністрації пропозиції з чітким переліком орендарів щодо перегляду умов надання земельних ділянок в оренду, в частині визначення розміру орендної плати, в залежності від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки;
• укладання договорів оренди землі проводиться за умови безумовного дотримання ст.23 Закону України "Про оцінку земель" та ст.21 Закону України "Про оренду землі".

В районі проведена певна робота по виконанню Указу Президента України від 19 серпня 2008 року № 725 /2008 “Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)”.

Так, за 2008 рік власниками права на земельну частку (пай) укладено 13,028 тис. договорів оренди, з них згідно державних актів 13,028 тис., в тому числі з відсотками орендної плати від 1,5 до 3,0% - 10150 договорів.

8,385 договорів (64,4%) укладено з господарствами де отримано земельну частку (пай) або їх правонаступниками.

0,186 тис. договорів (1,4%) укладено з фермерськими господарствами.

4,457 тис. договорів (34,2%) укладено з іншими господарюючими суб’єктами.

Отже, переважну більшість договорів укладено з господарствами, із земель яких виділено земельну частку (пай).

Селянами-пенсіонерами укладено 4,569 тис. договорів (35%).

В основному переважна більшість договорів оренди укладена на строк до 5 років.

Площа земель, переданих в оренду власниками земельних часток (паїв), становить 50,6784 тис. га.

Загальна сума виплат за оренду земельних часток (паїв) на 2008 рік становила 12448,5 тис. грн., в тому числі селянам - пенсіонерам 1802,1 тис. грн..

Фактично виплачено за 2008 рік 11780,00 тис. грн. або 94,6%.

Питання щодо своєчасної виплати орендної плати вирішуються відділом Держкомзему спільно з районним управлінням сільського господарства і продовольства та райдержадміністрацією.

Проблеми розрахунків по орендній платі взято в районі під постійний контроль.

Стосовно оренди невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок, то договора оренди укладаються як правило з районною державною адміністрацією.

При укладені договорів оренди враховується те, що невитребуванні земельні ділянки можуть передаватися в оренду на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку. Оскільки не завжди можна чітко спрогнозувати час витребування таких земель, то договори про їх оренду укладаються строком не більше ніж на один рік відповідно до ст.13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв) від 05.06.2003р."

По району на невитребуванні земельні ділянки всього заключено 33 договори оренди на площу 2,1998 тис. га, орендна плата в рік становить 474,5 тис. грн..

Слід зазначити, що при укладенні договорів оренди на невитребуванні земельні ділянки існує ряд законодавчо неврегульованих питань.

На мою думку для врегулювання питань пов’язаних із заключенням вище згаданих договорів, в законодавчому полі необхідно встановити термін дії раніше прийнятих рішень органами місцевого самоврядування чи органом виконавчої влади щодо оформлення громадянами, які мають право на земельну частку (пай) право власності на невитребуванні земельні ділянки.

В разі порушення вказаного терміну, всі попередньо прийнятті рішення втрачають чинність, а невитребуванні земельні ділянки переходять у власність територіальних громад , місцем знаходження даних земельних ділянок, з певними обмеженнями при їх використання.

Тобто, дані земельні ділянки не можуть передаватись у власність іншим громадянам протягом трьох років, доки власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці не визнають право власності на земельні ділянки в судовому порядку.

Це надасть можливість на державному рівні відрегулювати земельні відносини пов’язані з використанням нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок.