Забруднені землі і їх проблеми

На сьогоднішній день площа Народицького району становить 128386,2641 га, із них 23426,67 га с/г угідь забруднених радіоактивними елементами. Управління цими землями здійснює підрозділ Міністерста України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи державний департамент - Адміністрація зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення, яка відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2000р. №1263 (затверджено Положення про Адміністрацію) уповноважена "надавати в оренду земельні ділянки у зоні безумовного (обов’язкового) відселення на тих територіях, з яких відселено жителів та припинено діяльність рад".

Істотні прогалини у системі управляння техногенно забрудненими землями зони відчуження та зони безумовного відселення створюються також через відсутність місцевих органів земельних ресурсів - інженерів-землевпорядників селищ і сіл. Вказані посадові особи повинні здійснювати ведення державного земельного кадастр, здійснювати землеустрій, моніторинг земель і, насамперед, державний контроль за використанням та охороною земель.

Зважаючи на описані вище прогалини в організації структурі управління техногенно забрудненими землями ЗВ та ЗБ(О)В, є неможливою належна реалізація більшості функції державного управління у сфері земельних відносин:

Функції розподілу та перерозподілу земель. Відповідно до частини 3 та 4 статті 84 Земельного кодексу України, не можуть передаватися у приватну та комунальну власність земельні ділянки зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Проте, це не знімає проблеми розпорядження землями державної власності при виникненні потреби надати їх у постійне користування або в оренду (статті 122, 124 та пункт 12 Перехідних положень Земельного кодексу України). Те саме стосується припинення права користування земельними ділянками, що використовуються з порушенням земельного законодавства (стаття 144 Земельного кодексу України).

В зв’язку з цим, в районі землі використовуються безсистемно, не мають постійних користувачів, стан їх родючості не контролюється. І тут ситуація була завжди складною.

У 2007 році науковцями було проведено радіологічний стан населених пунктів: с. Базар, Голубієвичі, Лозниця, Межиліска, Розсохівське, Селець, Христинівка, смт. Народичі, що віднесені до зони безумовно (обов’язкового) відселення.

Вчені довели, що за останні роки внаслідок природного розпаду радіонуклідів, здійснення протирадіаційних заходів на території радіоактивного забруднення, загальний рівень дозового навантаження на населення поступово зменшується. Простежується суттєва розбіжність між чисельністю населених пунктів за фактичними даними дозиметричної паспортизації 2001-2004 років.

В окремих населених пунктах протягом 14 років середня щільність забруднення грунтів радіоцезієм і дози опромінення не досягають критичного граничного рівня зони безумовного( обов’язкового) відселення, а прямі спектрометричні і радіометричні і радіометричні виміри вмісту радіоцезію в організмі населення та рівні зовнішнього опромінення підтверджують позитивні зміни в радіаційному стані довкілля.

А тому в с. Базар, Голубієвичі, Лозниця, Межиліска, Розсохівське, Селець, Христинівка, смт. Народичі паспортні дози з 1993 року не перевищують встановлених рівнів для другої зони, а в них згідно ст. 13 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" забороняється вкладати кошти в розвиток інфраструктури, вести сільськогосподарську, лісогосподарську, виробничу та іншу діяльність.

Враховуючи те, що зміна статусу цих населених пунктів дозволить зняти заборонні заходи, це дасть можливість здійснювати роботи, спрямовані на економічний та соціальний розвиток в цих населених пунктах. Тому необхідно разом із місцевими органами влади провести відповідну роботу про надання можливості переведення населених пунктів , що віднесені до зони безумовного (обов’язкового) відселення відповідно до постанови КМУ РСР від 23.07.1991р. №106 до зони гарантованого добровільного відселення (третьої зони), поступово відновити рівень придатності місцевих природних ресурсів.