Про встановлення та зміни меж адміністративно-територіальних утворень (сіл, селищ, міст)

Система адміністративно-територіального устрою України визначена на конституційному рівні. Цю систему складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села. Станом на 01.01.2009 р. у Житомирській області налічується 1666 населених пунктів, з них: міст обласного підпорядкування – 5, міст районного значення – 6, селищ міського типу – 43, сільських населених пунктів – 1612, в тому числі селищ – 31 та сіл – 1581.

Встановлення та зміни меж адміністративно-територіальних утворень безпосередньо зачіпають проблему вдосконалення системи адміністративно-територіальних устрою у Житомирській області, вирішення якої є важливою умовою забезпечення сталого економічного розвитку Житомирської області та її регіонів, підвищення рівня життя населення, забезпечення додержання гарантованих державою соціальних стандартів для кожного громадянина України незалежно від місця його проживання та належного регулювання земельних відносин з метою впровадження таких важелів економічного стимулювання раціонального використання і охорони земель як ціна, купівля-продаж землі, плата за використання землі, застава (іпотека) землі та земельні аукціони.

Заслуговує на увагу і той факт, що у багатьох населених пунктах Житомирської області будівництво житлових будинків та господарських споруд здійснюється за межами населених пунктів, що не відповідає містобудівній документації, яка визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту. При цьому, враховуючи вимоги статті 38 Земельного кодексу України, якою передбачено, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об’єктів загального користування, необхідно вирішити питання щодо порядку приватизації таких земельних ділянок громадянами.

Так, на виконання п.3 Указу Президента України від 21.11.2005 р. №1643/2005 «Про стан додержання вимог законодавства та заходи щодо підвищення ефективності державної політики у сфері регулювання земельних відносин, використання та охорони земель», п. 3 рішення колегії Держземагентства України від 07.12.2007 р. №2/1 «Про стан виконання робіт по встановленню меж населених пунктів» та п. 30 доручення Кабінету Міністрів України від 09.02.2008 р. №28 «Про заходи з розв’язання проблем соціально-економічного та фінансового розвитку малих міст», з метою забезпечення ефективного регулювання земельних відносин у раціональному розмежуванні організацій розподілу повноважень між органами виконавчої влади і місцевого самоврядування та ведення системи землеустрою і кадастру, постала нагальна необхідність впорядкування адміністративно-територіальних утворень.

Таким чином, суттєво важливим етапом землеустрою є встановлення (поновлення) меж населених пунктів, яке здійснюється з метою чіткого розмежування територій, а також визначення земель, що належать до категорії земель житлової та громадської забудови, та поділ земель за основним цільовим призначенням, який виходить з відмінностей економічного функціонування землі в основних сферах діяльності.

Встановлення меж – це процес закріплення в натурі (на місцевості) межовими знаками довгострокового зберігання встановленого зразка і в правовому документі меж власності з узгодженою і зареєстрованою точною лінією.

Встановлення (поновлення) меж сіл, селищ та міст на сьогодні є впорядкування адміністративно-територіального устрою та юридичне закріплення фактичних меж населених пунктів в натурі (на місцевості) відповідно до проектів землеустрою. Вони забезпечують реалізацію прав територіальних громад по регулюванню земельних відносин на території, яка є просторовим базисом громади та об’єднує як одне ціле житлову, громадську та промислову забудову, інженерну інфраструктуру, землі загального користування, рекреаційного та іншого призначення.

Межі адміністративно-територіальних утворень таких як село, селище, місто, район у місті та район не тільки визначається в натурі (на місцевості), а й підлягають посвідченню державними актами України на межі відповідного адміністративно-територіального утворення. Правове значення державного акта на межі полягає в тому, що ним документально підтверджується лінія проходження межі села, селища, міста, району в місті чи району, і тим самим визначається територіальна межа дії повноважень відповідного органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади щодо управління землями.

Микола Орищук,

головний спеціаліст
відділу територіального планування,
землеустрою та охорони земель